Не вписався в поворот
Антон Сергійович ніколи не сумнівався, що спілкуватися з людьми він вміє як ніхто інший. У своєму рідному дослідному інституті він пропрацював майже двадцять років, і якби не скорочення відділу, не пішов би навіть незважаючи на маленьку зарплату. Нову роботу шукав довго - вік "за 45", в послужному списку - не надто густо, похвалитися особливо немає чим. Зате вчений.  Антон Сергійович влаштовувався на роботу у відділ нових проектів одного успішного хіміко-технологічного підприємства. Але через півтора місяці шеф викликав його до себе і запропонував допомогу у подальших пошуках роботи: "Ви, мабуть, непоганий спеціаліст, але нам Ви не підходите. Для нас надто важливе вміння працювати в команді".  Для Антона Сергійовича ця новина стала величезною несподіванкою. Він, не вміє працювати в команді? Ну так, люди тут і справді трохи дивні, але я тут до чого?   Колектив Антона Сергійовича незлюбив одразу ж. Всі інші працівники відділу були молодші від нього, і цей факт дозволив новому працівнику відчувати над ними перевагу. Антон Сергійович постійно цікавився всім, що робилося в відділі і одразу ж давав поради, рекомендації і вказівки. Він давав приклади історій зі свого досвіду, постійно розповідав про НДІ. Антон Сергійович постійно повчав. Захисна реакція одразу спрацювала - його перестали слухати і взагалі перестали брати до уваги. Ніхто більше не розповідав йому про власну діяльність і не вислуховував з ввічливою посмішкою поради "бувалого". Його просто ігнорували. Відділ працював практично без нього, а Антону Сергійовичу намагалися довіряти лише незначні завдання. Природно, що через деякий час це стало помітно і керівництву.
Мораль: Звільнення з причини того, що працівник не вписався в колектив - явище набагато більш поширене, ніж вважають. Успішна соціалізація не менш важлива, ніж професійна відповідність. І тут важливо не переборщити з крайностями: не зачинятися в собі і боятися сказати зайве слово, але в той же час не нав'язуватися зі своїми стереотипами корпоративного спілкування.  Ще одна причина для можливих проблем - різниця у віці з іншими працівниками. Різниця у віці, незалежно від того, старші ви чи молодші, не дає жодних підстав для того, щоб вчити жити, або навпаки, чекати, що жити навчать Вас. Потрібно спробувати відчути себе рівноправним і важливим членом колективу, і тоді вікові відмінності згладяться і не стануть наріжним каменем

                                  В першу чергу колектив?
Лариса знайшла роботу швидко, звільнившись зі старої лише після того, як підшукала нову. Вона влаштувалася бухгалтером у відділ з шести людей. Своїм основним завданням вважала сподобатись всім і "влитися" в колектив. А тому спостерігала, наслідувала, активно сміялась над жартами нових колег, пила чай і ходила зі всіма курити. Часу для цього було більше ніж потрібно - роботою її не перенавантажили, дали лише архівну папку зі словами "ознайомся, коли будеш мати вільну хвилинку". "Ну, якщо у вільну хвилинку - значить, завжди встигну" - думала дівчина. На попередній роботі Лариса звикла, що робота у відділі кипить два рази на місяць - у звітні періоди. А весь інший час - тихо і спокійно. Тому дівчина вирішила, що і в новій організації справи ідуть так само.    В кінці першого тижня начальник відділу підійшла до Лариси і строго спитала: "Все нормально? Як робота? Питання є?" Лариса злякалася і у відповідь якомога дружелюбніше защебетала, що все чудово, і колектив прекрасний, і взагалі їй все подобається. Начальниця стиснула плечима: "Ну, тоді добре". На початку наступного тижня вона викликала Ларису і попросила до 12 підготувати "платіжки". На годиннику було 11. "А я ж не знаю, як це у вас тут прийнято. Я не встигну..." - здивувалася Лариса. "В нас тут прийнято працювати. Чому ти не вивчила документи в архіві? Чому досі не попросила показати тобі, як це робиться?" - тон начальниці був надсерйозним. "Я чекала, доки мені пояснять..", - виправдовувалась Лариса. "Ти цілий тиждень нічого не робила, і навіть не полистала документи, нічого не спитала! Я ж питала, чи все добре, і ти відповіла, що прекрасно! Якщо для тебе прекрасно - нічого не робити, то доведеться тобі пошукати іншу роботу!"
Мораль: Спілкування з колегами важливе, але все ж таки вторинне по відношенню до основної причини, з якої ви отримуєте посаду - роботі. Тому найважливіше для випробувального терміну - це показати свій професіоналізм і виправдати рішення взяти саме вас.  Одна з найпоширеніших проблем під час випробувального терміну - пасивність. Часто буває, що нові працівники поводяться як першокласники, і від віку така інфантильність зовсім не залежить. Вони наївно вважають, що хтось їх візьме за руку, все покаже і розкаже. Для працедавця такий співробітник в кращому випадку не представляє жодної цінності, оскільки він безініціативний. А в такій ситуації, як наведено вище, і взагалі здається неробою.

Пригальмуй…

Ігор вірив в себе, а ще в те, що інші теж повірять - коли краще будуть його знати. Він довго шукав роботу і, зрештою, обрав позицію менеджера в відділ продажу великої міжнародної компанії. "От там вже точно є де розвернутися!" - думав він, коли терпляче проходив етапи співбесіди. В перший робочий день він вивчив всі документи за цей рік, а додому пішов останнім. Начальник дав йому завдання на тиждень. Ігор працював і в офісі, і вдома, і зрештою зробив його за 2 дні. "Дуже добре", - сказав шеф. І дав йому друге завдання. Коли в кінці тижня Ігор здавав друге, начальник додав, що в попередньому той зробив багато помилок, і наступного разу краще витратити більше часу на якість, ніж додавати зайвої роботи колегам. Новоспечений працівник покивав, але продовжував виконувати все достроково - він був впевнений, що швидкість і є основною вагою хорошого працівника. "Чому Ви йдете з роботи так пізно?" - спитав його одного разу начальник. "Я просто затримуюсь, працюю", - з гордістю відповів Ігор. Скоро молодого працівника, який постійно припускався якихось помилок, закріпили за більш досвідченим Андрієм, і новачок сприйняв це як образу. Він не брав до уваги порад колеги, не намагався виправляти помилки, на які той йому вказував. І все тому, що Андрій займав таку ж посаду, і з точки зору Ігора, не було жодної потреби перед ним старатися. Андрій доповів про результати шефства начальнику, порадившись, вони вирішили, що той неперспективний працівник, і звільнили його.
Мораль: Бажання вислужитися, довести, показати, на що здатен, часто викликає нерозуміння і незадоволення керівництва, обертаючись звільненням. Особливо поширена подібна ситуація, коли працевлаштовуєшся після довгих пошуків роботи, і втримати місце здається дуже важливим, або коли це перший досвід, хочеться швидше почати "робити кар'єру", або якщо раптом випало щастя зайняти дуже хорошу посаду. Але замість того, щоб поводити себе адекватно своїй посаді і рекомендаціям керівництва, новачки часто намагаються взяти на себе більше, ніж потрібно, а справляються з цим погано.
Як би не складалися умови ваших перших днів, основне правило - не розслаблятися, адже найважливіше - попереду. Виконувати, слухати, спостерігати, аналізувати, бути гнучким і адекватним - ось, власне, і все, що необхідно від новачка. А характер можна показати і потім.

Міф №1: Моя сім’я та друзі добре мене знають. Вони допоможуть мені зробити правильний вибір
Реальність: Пам’ятайте, що це Ваше життя, а не життя Ваших батьків чи друзів. Тому всі рішення маєте приймати саме Ви! Намагання задовольнити всіх (батьків, друзів...) – це помилка, яка може Вам коштувати дорого у майбутньому. Звичайно, варто порадитися та проаналізувати різні точки зору, проте остаточне рішення має бути за Вами!
Міф №2: Лише гарні оцінки допоможуть мені отримати гарну роботу
Реальність: Ваш середній бал – це далеко не єдиний фактор Вашої успішності. Деякі роботодавці, дійсно, звертають увагу на оцінки, проте більшість віддає перевагу кандидатам з меншим середнім балом, але сильним доповненням у вигляді стажувань, волонтерських проектів та професійних навичок.
Міф №3: Роботу отримує найбільш кваліфікований кандидат
Реальність: Роботу отримує кандидат, який справить найкраще враження, незважаючи на кваліфікацію. Щоб справити найкраще враження, потрібно мати переконливе
резюме, яке прокладе Вам шлях до інтерв’ю. Крім того, Вам знадобляться переконливість та презентаційні навички, щоб показати себе з найкращого боку. Будьте впевнені у своїх силах, проте забудьте назавжди про самовпевненість.
Міф №4: Пройти інтерв’ю легко, якщо Ви вмієте говорити
Реальність: Красномовність далеко не завжди буде Вашим помічником під час інтерв’ю. Майстерність полягає в тому, щоб правильно самопрезентувати себе роботодавцю. А це вимагає певної підготовки – з’ясувати максимум про вимоги роботодавця, відпрацювати презентацію власних сильних сторін та практики.
Міф №7: Гроші – це основний фактор при виборі роботи

04.11.2009 року набрав чинності Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» за номером 1646-VI від 20.10.2009.
Цей Закон опублікований в газеті «Голос України» від 04.11.2009 № 208. Відповідно до Закону установлено наступні розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

Розмір прожиткового мінімуму:

з 1 листопада 2009 року - 701 гривні,
з 1 січня 2010 року - 825 гривень,
з 1 квітня - 839 гривень,
з 1 липня - 843 гривень,
з 1 жовтня - 861 гривні,
з 1 грудня - 875  гривень.

Для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком від 6 до 18 років:
з 1 листопада 2009 року - 776 гривень,
з 1 січня 2010 року - 901 гривні, з 1 квітня - 917 гривень,
з 1 липня - 921 гривні,
з 1 жовтня - 941 гривні,
з 1 грудня - 957 гривень;

- працездатних осіб:
з 1 листопада 2009 року - 744 гривень,
з 1 січня 2010 року -  869 гривень,
з 1 квітня - 884 гривень,
з 1 липня - 888 гривень,
з 1 жовтня - 907 гривень,
з 1 грудня - 922 гривень;

Розмір мінімальної заробітної плати:

з 1 листопада 2009 року - 744 гривні,
з 1 січня 2010 року - 869 гривень,
з 1 квітня - 884 гривні,
з 1 липня - 888 гривень,
з 1 жовтня - 907 гривень,
з 1 грудня - 922 гривні.

Що ж робити, якщо в свідомості засіла думка: «мене звільнять», «невиплачений кредит здорожчає», «депозит в банку знеціниться»…
Коли дуже чогось боїшся, це стається.  Думка – річ матеріальна. Можливо саме зараз прийшов час подумати про зміну місця роботи чи про те, як краще закріпитися на цьому робочому місці і що для цього потрібно зробити. Планування конкретних дій налаштовує  на позитив і відволікає від думок про безвихідь.
Не можна жити в стані, коли ти знаходишся під впливом емоцій, в особливості таких негативних як страх. Тому необхідно постійно контролювати  свій стан і зусиллям волі повертати себе до розуму та раціональності. Перш за все, необхідно задля самого себе визначитись щодо власних емоцій, озвучити вголос власні відчуття. Це допомагає зниженню емоційної напруги, оскільки дає можливість пояснити свій стан, свої відчуття. Потім уявіть, що відбулось те, чого ви найбільше боїтесь. Порівняйте свої відчуття, можливо вони перебільшені.
Криза – це єдиний спосіб змінити своє життя. Професійні психологи порівнюють кризу з коридором, який дає можливість перейти нам із однієї частини нашого життя в іншу. І не обов’язково, це має бути негатив.
1.      Якщо вас планують звільнити, не виливайте свій негатив на домашніх – краще чесно пояснити їм, що відбувається. Під час кризи необхідно мурувати стабільність сімейних відносин.      Якщо вас звільнили, реально оцініть свої сили, чи здатні ви з завтрашнього дня розпочати пошук нових вакансій, враховуючи, що в даній ситуації кращого місця можна не знайти. Можливо, для вас буде дещо краще переключитись на інший вид роботи – відвідати батьків, родичів. Відокремившись від проблеми ви можете швидше знайти шляхи її оптимального вирішення.
2.      Дуже багато людей перш ніж знайшли себе, все втратили. Прочитайте біографії знаменитих, майже всі вони переживали великі труднощі, але саме вони допомогли їм стати успішними. І все тільки тому, що водночас їх життя, незалежно від їх волі, змінилось на 180 градусів.

Ваші активні дії, якщо виникла ситуація, коли Вам потрібно шукати роботу
Пошук роботи – це робота, на яку витрачають мінімум 20 годин на тиждень
Планово, систематично відвідуйте або телефонуйте в підприємства, організації, робота в яких могла б бути для Вас підходящою і завжди залишайте свої анкетні дані, адресу і телефон.
Скористайтесь найефективнішим засобом самореклами на ринку праці – це персональне резюме та супроводжувальні і рекомендаційні листи.

Ви прийняті на роботу! Дуже важливо зуміти закріпитись на новому робочому місці!

Ви і колеги

Для початку Вам необхідно познайомитися колегами, які працюють в тому ж приміщенні, що і Ви. Відмінно, якщо за три-чотири дні Вам вдасться познайомитися з деякими співробітниками решти відділів установи чи інших офісів. Це дозволить не відчувати себе в стані самотньою і вічно "новеньким".
Серед найближчого оточення виділіть одного-двох колег, до яких можна звернутися із запитаннями, – швидше за все, без цього обійтися не вдасться. Звичайно, вчити Вас працювати ніхто не буде, але у пораді не відмовлять.
Не дозволяйте залучити себе в якісь конфлікти, групи та інше, що може загрожувати неприємностями. Крім того, зараз не варто дуже бути відвертим про себе або завзято цікавитись особистим життям інших, не говорячи вже про службові романи.

Ви і начальство

Добре, якщо безпосередній керівник ознайомив Вас з Вашими прямими обов'язками і загальноприйнятими в компанії методами роботи. Якщо цього не відбулося, будьте напоготові у будь-який момент до розмови з ним. У будь-якому випадку, очевидно, що варто прикласти максимум зусиль для того, щоб перший контакт залишив у керівництва позитивні враження. Якщо Ви знаєте, що це може відбутися на загальних зборах або нараді, можете підготуватися і попросити слова – але тільки за умови якщо Вам є що сказати.

Ви і робота

Парадоксально, але найважче під час випробувального терміну – це не подолати невпевненість, а почати працювати. Якщо у Вас складається відчуття, що роботи як, такої, поки небагато, все одно не сидіть без діла: складіть план справ або занотуйте свої ідеї. На перших порах доцільно вести щоденний особистий звіт - у Вас завжди буде зайвий аргумент для критиків (якщо такі раптом знайдуться), що робочий час Вами не змарнований.
Інша поширена проблема – коли «новенький не знає, за що хапатися»: від кількості завдань або суперечливих вказівок. Вихід один – застосувати здоровий глузд і розсортувати завдання за ступенем терміновості і важливості безпосередньо для Вашого відділу.
Не прагніть відразу довести всім, що Ви безцінний співробітник, просто робіть свою справу. Адже, саме зараз до Вас придивляються і колеги, і керівництво. Якщо після випробувального терміну якість Вашої роботи дуже знизиться (а це неминуче відбудеться, якщо зараз Ви стараєтеся непосильно), то це стане для усіх неприємним відкриттям.
І нарешті, будьте обережні з інноваційними пропозиціями: з одного боку, на них, можливо, чекають, але з іншого, постарайтеся, щоб Ваші ноу-хау були обґрунтованими і не дуже радикальними.
І найголовніше – не забувайте, що не тільки компанія "випробовує" Вас, але і Ви повинні оцінити, чи дійсно Вам хочеться працювати тут надалі, чи варто подумати про іншу роботу.

Резюме – це документ, за допомогою якого Ви можете звернути на себе увагу, зацікавити роботодавця своїми можливостями та професійними якостями і, отримати запрошення на співбесіду.
Варто пам’ятати про три визначальні моменти:

• Ви маєте тільки один шанс досягти успіху за допомогою резюме – в той момент, коли його читають  уперше. Зазвичай на перегляд резюме витрачають не більше 2-3 хвилин. Якщо вам не вдалося привернути увагу – отже, резюме не спрацювало.
• Під час складання резюме дотримуйтеся принципу вибірковості. Інформацію до такого документа належить відбирати, виходячи з його цільового призначення. Іншими словами, в резюме потрібно вміщувати стислі дані саме з тих ділянок вашого досвіду, що є вагомими для посади, на яку ви претендуєте. Наприклад, якщо ви провадили наукові дослідження і надавали фахові консультації, то в резюме, яке подаватиме для отримання роботи в торгівельній сфері, не варто перелічувати ваші наукові праці. Краще подати перелік тих конкретних навичок та знань, які ви набули, надаючи консультації.
• Вдале резюме може стати приводом до інтерв’ю, тобто особистої зустрічі з роботодавцем чи його представником, утім, це ще не гарантує отримання роботи. Ваша мета така: домогтися, щоб людина, яка читатиме ваше резюме, захотіла зустрітись з вами особисто.

Структура резюме:
    Прізвище, ім’я, по батькові.
    Основні особисті дані (адреса, телефон).
    Мета пошуку роботи (на яку роботу ви претендуєте).
    Особиста характеристика (напишіть позитивно спрямовану професійну характеристику).
    Досвід роботи (подається в зворотно-хронологічному порядку, наголос робиться на важливій інформації).
    Освіта та підготовка: навчальні заклади та курси, отримана кваліфікація (надайте перевагу тим кваліфікаціям та навичкам, які безпосередньо стосуються Вашого потенційного місця роботи). Для випускників вищих навчальних закладів і студентів рекомендується приділити цій рубриці більше уваги, так як досвід роботи якщо і є, то він незначний.
    Додаткова інформація (знання мов, вміння працювати на комп’ютері, хобі та особисті якості, які підвищують вашу цінність в очах, роботодавця; інформацію про Ваш сімейний стан та дату народження повідомляєте за бажанням).
    Рекомендації з попереднього місця роботи (якщо є в наявності).
    Дата (бажано подавати резюме з поточною датою).

Що не потрібно вміщувати в резюме

   всієї Вашої трудової біографії. Вашого потенційного працедавця цікавлять тільки останні 3-5 місць роботи впродовж приблизно 10 останніх років;
   Ваших фізичних даних;
   Вашої приватної біографії;
   причин, з яких Ви залишили роботу;
   вимог до заробітної платні;
   імен осіб, які дають Вам рекомендацію (підготуйте цей список: він може знадобитись на  співбесіді).
Своє резюме Ви можете розмістити на www.dcz.gov.ua  www.trud.gov.ua

Якщо Ви прийняли рішення працювати за кордоном, то в першу чергу переконайтеся, що фірма, яка надає послуги з працевлаштування за кордоном, має ліцензію Міністерства праці та соціальної політики саме на цей вид послуг. Слід пам’ятати, що послуги з посередництва у працевлаштуванні повинні надаватись лише на підставі письмового договору між громадянином, який шукає роботу, та фірмою-посередником.
Звертаємо Вашу увагу на те, що згідно законодавства України заборонено стягувати попередню плату за послуги з посередництва до остаточного укладання клієнтом трудового договору з іноземним підприємством-роботодавцем. Всі документи на іноземній мові мають бути перекладені на українську мову. Ретельно ознайомтеся з текстом трудового договору. Основні моменти, на які слід звернути увагу: повнота інформації щодо професійних вимог до працівника, вид та характер роботи, тривалість робочого дня, умови оплати праці, умови проживання на території країни працевлаштування, соціальний захист (зокрема страхування), термін дії та умови розірвання договору, порядок покриття транспортних витрат, повна назва та адреса підприємства-роботодавця.
Не погоджуйтеся підписувати договір, що містить наступні умови: «…всі види робіт на вимогу роботодавця» або «…та інші види робіт».
Пам’ятайте, що візи туристичного та гостьового характеру не дають право на роботу за кордоном.

Співбесіда — завжди відповідальна мить в кар’єрі, адже від кожного слова може залежати її результат. Не достатньо старанно обдумувати кожне слово перед тим, як сказати, важливо також знати, коли говорити, а коли краще промовчати. Почуття міри в діалозі, правильні паузи і впевнена мова залишають враження адекватної бесіди і приємного співрозмовника.   Мовчання — золото. Взагалі, мовчати під час важкої розмови — найлегше. Сів собі на стілець зручнесенько і мовчиш, нехай тобі розповідають, дивляться на тебе, оцінюють. Але позицію мовчазного слухача на співбесіді спочатку потрібно заслужити: розповісти щось самому або повноцінно відповісти на всі запитання. Тому, якщо ви зібралися на зустріч з працедавцем, ви повинні розуміти, що відмовчуватися не можна. Інша справа — намагатися відчути, коли краще перестати розмовляти.   За якими ознаками можна зрозуміти, що час помовчати:
         Співрозмовник слухає вас неуважно — зиркає тихенько на годинник, позіхає або блукає поглядом. Швидше за все, йому нецікаво те, що ви говорите, тому не витрачайте час на непотрібну розмову.
         На обличчі співрозмовника можна легко прочитати здивування. Це може бути особливий вираз очей, підняті брови, скептична або здивована посмішка. Можливо, ви сказали щось «зайве». І тут важливо не зробити одразу іншу помилку — не почати довго пояснювати те, що сказали не подумавши, щоб нівелювати напругу миті. Акуратно завершіть свою промову — співрозмовник сам запитає про те, що вас хвилює.
         Співрозмовник намагається щось сказати, піднімає підборіддя або робить зупиняючі знаки рукою. Так він може давати зрозуміти, що хоче щось уточнити, запитати або зробити ремарку, тобто перервати вас. До таких жестів краще ситуацію не доводити, але якщо ви вже помітили бажання співрозмовника вас перервати, не намагайтесь оставити останнє слово за собою.
         Ви говорите про щось дуже особисте. Так трапляється, що нерідко кандидати, самі того не помічаючи, переходять на відвертість — розповідають деталі свого особистого життя, діляться справжніми причинами звільнень, розкривають душу. Але якщо вчасно зупинитися, можна ще врятувати ситуацію.
         Ви говорите і відчуваєте, що формулювати думки вам складно. Зупиніться, не потрібно вправлятися у викривленні мови, адже ви можете запам’ятатися співрозмовнику таким, що затинається і важко підбирає слова.

Слово — алмаз.
 Відомо, що інтерв’ю побудовано на запитаннях і відповідях. І від вміння відповісти розгорнуто і повноцінно, але в той же час доступно і коротко, залежить загальне враження від розмови. Не поводьте себе так, ніби вас допитують або виснажують тортурами. Будьте готові швидко реагувати, говорити гладко і впевнено. Крім простих відповідей на запитання, дуже виграшно виглядає вміння представляти себе самостійно. Не всюди практикується такий тип розмови, але здатність взяти ініціативу і зважено розповісти про себе і свої досягнення, суттєво збільшить ваші шанси.
Як можна зрозуміти, що саме час взяти слово:
         Ви відповіли на запитання коротко і без пояснень, а співрозмовник мовчить. Швидше за все це свідчить, що він не задоволений вашою відповіддю і чекає продовження. Навіть якщо вам немає більше що сказати, повторіться ще раз, але іншими словами, більш розгорнуто. Можливо, це прояснить ситуацію і співбесіда продовжиться.
         Вам пропонують розповісти про себе, запитують про ваші досягнення або плани. Мовчати не можна в жодному випадку. Це ваш вихід. Навіть якщо самопрезентація вам дається нелегко заздалегідь підготуйте кілька перших речень, щоб не розгубитися з самого початку. Зазвичай цього достатньо.
         На обличчі інтерв’юера читається розчарування і він замовкає. Спробуйте реабілітуватися і розговорити співрозмовника. Для таких випадків майте напоготові запитання про компанію, загального характеру — про історію компанії, стратегію розвитку, корпоративне життя.
Баланс безцінний!
Найвищий пілотаж інтерв’ю — коли у кандидата із співрозмовником виникає контакт, і співбесіда носить характер бесіди, а не допиту. Тоді не доведеться заглядати людині в очі, слідкувати за її руками і очікувати контрольних реплік для того, щоб замовчати або заговорити. Баланс створиться сам собою.

Як створити невимушену атмосферу на інтерв’ю:
         Спробуйте викликати у співрозмовника прихильність до себе. В такому разі, він допомагатиме вам робити бесіду гладкою і комфортною. Якщо ви бачите, що інтерв’юер замкнутий і діловитий, не намагайтеся його розважити життєрадісними посмішками і «милими» ремарками, так ситуація тільки погіршиться — вас будуть вважати «нав’язливим». «Віддзеркалюйте» поведінку співрозмовника, поводьте себе так, як він: не вартує посміхатися, якщо він похмурий. Так само і ваша серйозність буде лише заважати, якщо він налаштований на легку бесіду.
         Спостерігайте за співрозмовником. Найбільша помилка більшості кандидатів в тому, що вони не прислуховуються до настрою роботодавця, зациклюючись на власних відчуттях. Поставтеся до нього з всією своєю увагою, і вам не доведеться вгадувати, що краще - більше говорити, чи промовчати.
         Будьте природні, розслабтеся. Якщо ви не будете боятися співрозмовника і будете говорити з ним, начебто це знайома вам людина, то розмова обов’язково складеться. Адже, коли ви розмовляєте із знайомими людьми, почуття напруги не існує, тому що ви розслаблені і природні. Не поспішайте влізати в образ нудного і послідовного, говоріть вільно. Ви самі здивуєтеся, як легко все у вас вийде.
Кілька фактів: 34% менеджерів з підбору персоналу вважають, що результату співбесіди часто шкодить надмірна балакучість. 56% інтерв’юерів серед основних проблем кандидатів називають скутість, страх і невпевненість. 72% інтерв’юерів причиною невдалих співбесід вважають невміння пошукачів презентувати себе.

Алло, ви мене чуєте?...
Пошук роботи по телефону – один із способів потрапити на співбесіду. Телефонна розмова має викликати у працедавця бажання зустрітися з вами. Готуючись до неї, слід продумати всі запитання, які б ви хотіли поставити наймачеві, покласти біля телефону своє резюме і вибрати сприятливий час для дзвінка. Понеділок і вівторок можуть виявитися досить невдалими днями для телефонних розмов – люди лише входять в робочий ритм. Контактний настрій переважає у середу та четвер. В п´ятницю людина психологічно налаштована на відпочинок. Важливим є не тільки день, а й час дзвінка. Найкраще телефонувати об одинадцятій годині ранку, або з чотирнадцятої до п´ятнадцятої години. В розмові використовуйте слова "мені необхідно", "мені потрібно" і уникайте фраз, які виражають сумнів. Домовившись про зустріч, занотуйте дату, час, місце зустрічі та ім´я людини, з якою необхідно зустрітись.
Що ви на це скажете?... Співбесіда з працедавцем є основним методом відбору кандидатів при влаштуванні на роботу. Перед співбесідою забезпечте себе інформацією про підприємство, на яке вас запрошено. Підготуйте копії всіх необхідних документів. Більшість працедавців задають майже однакові питання, тому бажано заздалегідь підготувати гарні відповіді.
- "Чому ви прийшли саме в нашу компанію? Що вас приваблює?"
- "Чому мені потрібно прийняти вас на роботу?"
- "Як ви уявляєте своє становище через три-п´ять років?"
На останнє запитання краще відповідати, що хотіли б працювати у тій же організації, але на більш відповідальній посаді. "Які зміни ви хотіли б внести у роботу організації, якщо будете прийняті на дану посаду?". Необхідно проявити ініціативу, але не перестарайтесь: готовність не залишити каменя на камені буде зайва.
Розкажіть про себе... Це шанс гарно себе представити як фахівця. Працедавець шукає працівника, який МОЖЕ виконувати роботу, тобто має відповідну кваліфікацію, досвід, а також ХОЧЕ це робити. На такому бажаному для вас вакантному місці він хоче бачити відповідальну, сприйнятливу до критики, дисципліновану людину, яка вміє слухати і розуміє, що їй кажуть. Ваше завдання – підготувати розповідь, яка доведе наявність у вас перерахованих якостей.

Подача працівником заяви про розірвання трудового договору повинна бути добровільною і виражати його волевиявлення щодо звільнення з роботи.

Якщо роботодавець примушує працівника писати заяву на звільнення і воно ще не відбулося, із відповідною заявою можна звернутися:

·                     до профспілки, членом якої є працівник;

·                     до найближчої до місця проживання територіальної державної інспекції праці, яка здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю;

·                     до прокуратури, на території якої розташоване підприємство, яка здійснює прокурорський нагляд за додержанням конституційних прав громадян.

Якщо працівника все ж таки примусили написати заяву про звільнення за власним бажанням, за захистом трудових прав можна звернутися безпосередньо до місцевого суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст.233 КЗПП).

Відповідно до ст. 234 КЗПП у разі пропуску строків звернення з поважних причин суд може поновити ці строки.

Під час розгляду таких справ суд, відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, з'ясовує:

·      за яких обставин була написана заява про звільнення за власним бажанням;

·   чи мав намір працівник насправді припинити трудові відносини за власною ініціативою;

·                     причини звільнення;

·                     чи не було звільнення вимушеним (вчиненим під тиском роботодавця);

·                     чи не мало місце порушення трудових прав працівника;

· чи не було звільнення зумовлене створенням для працівника несприятливих умов праці.
роботодавців звільняють працівників “за власним бажанням”, при чому головна вимога «добровільність» зовсім не виконується.

Процедура звільнення працівників на підставі п.1 ст.40 КЗПП

Цей пункт кодексу законів про працю як підставу для звільнення роботодавці застосовують вкрай неохоче. Адже процедура вимагає завчасного сповіщення працівника та компенсаційних виплат за рахунок підприємства.

Проте треба знати: за сьогоднішньої ситуації в країні п.1 ст.40 є найбільш адекватним і вигідним для працівника. Лише від наполегливості та вміння захищати власні права працівників залежить, чи буде ця підстава зустрічатися не рідше, ніж звільнення „за власним бажанням" або „за домовленістю сторін".

Загальні положення та гарантії при звільненні у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 49-4 КЗПП ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників. Варто зауважити, що профспілок на підприємстві може бути створено декілька. Тож власник зобов'язаний виконати цю вимогу відносно них усіх.

Стаття 49-2 КЗПП передбачає, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Протягом цього терміну працівники повинні виконувати свої обов'язки, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку. Також протягом двох місяців трудовий договір може бути розірвано з інших підстав. Наприклад, за бажанням працівника, в порядку переведення на інше підприємство, в установу, організацію.

Також слід зазначити, що п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 роз'яснює, що чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або періоду тимчасової непрацездатності.

При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

Частиною 2 статті 40 КЗПП передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Відповідно, одночасно з попередженням про звільнення власник або уповноважений ним орган має запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник звертається за допомогою до державної служби зайнятості (про це нижче) або працевлаштовується самостійно.

Згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, і за пунктом 1 цієї статті, в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (щорічні, а також інші відпустки, що надаються як із збереженням, так і без збереження заробітку). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Слід зазначити, що п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду передбачає, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівникові видано листок непрацездатності.

Також працівникові, який звільняється за п.1 ст.40 КЗПП, відповідно до ст. 44 КЗПП має бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. При цьому, відповідно до статті 116 КЗПП, виплата всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Також стаття передбачає, що у випадках, коли працівник в день звільнення не працював, суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок. А у разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен у зазначений у цій статті строк виплатити суму, яка не оспорюється.

Разом із грошима роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи (ст.47 КЗПП). В разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Працівника необхідно письмово повідомити про нараховані суми, належні йому при звільненні, перед виплатою зазначених сум (ст. 116).

Чи відкладається виплата допомоги по безробіттю в разі надання вихідної допомоги особі, вивільненій з підприємства, установи і організації, або інші виплати під час звільнення, або після закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку відповідно до законодавства України?

Відповідь. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, впродовж якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати в разі звільнення з підприємств, установ, організацій або після закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Особам, яким вихідну допомогу або інші компенсаційні виплати було виплачено одноразово, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більш ніж на один місяць, а в разі їх виплат щомісяця — до закінчення періоду їхньої виплати.

Ці виплати проводяться на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід) або середнє грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття, форми яких передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" (із змінами та доповненнями).

ЧИ     може член особистого селянського господарства зареєструватись у центрі зайнятості як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю?

Відповідь: Постановою КМУ від 25 лютого 2009 р. №144, яка набрала чинності 4 березня цього року, внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Відтепер відповідно до п.4 нового Прядку, для реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, та безробітних, крім паспорта і трудової книжки, члени особистого селянського господарства, для яких ця робота є основною (якщо член особистого селянського господарства працював менше 26 календарних тижнів або не працював і займався лише веденням особистого селянського господарства), мають подати довідку, видану сільською, селищною або міською радою за місцем розташування земельної ділянки, про припинення ведення особистого селянського господарства або про вихід з такого господарства.

Члени особистого селянського господарства, які одночасно працювали на умовах найму чи займалися іншим видом трудової діяльності не менше ніж 26 календарних тижнів, мають право на реєстрацію у державній службі зайнятості, оскільки ведення особистого селянського господарства не є основною роботою.

Члени особистого селянського господарства, які на добровільних засадах сплачуватимуть внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у разі припинення ведення цього господарства або виходу з його членів матимуть право на матеріальні виплати після визнання їх в установленому порядку безробітними. Тобто ці внески гарантують їм страховий стаж, який впливає на матеріальне забезпечення у випадку безробіття.

Більш детальну інформацію Ви можете отримати в центрі зайнятості .

За яких умов знімають з обліку в службі зайнятості?
Відповідь: громадяни, зареєстровані в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку:

- з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи; державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо;

- поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

- вступу до навчального закладу з відривом від виробництва (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи копії довідки-виклику);

- призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи пред’явленням повістки);

- набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію;

- набуття права на пенсію відповідно до законодавства;

- смерті громадянина, який шукав роботу, або безробітного;

- подання письмової заяви до центру зайнятості про відмову від його послуг або з дати, зазначеної в заяві;

- подання письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку або з дати, зазначеної в заяві;

- з дня, що настає після зняття з реєстрації місця проживання у разі переїзду в іншу місцевість (район, місто) або закінчення строку реєстрації місця проживання;

- з дня, що настає після закінчення періоду пошуку роботи у разі відмови громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу вперше і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускників загальноосвітніх навчальних закладів, від професійної підготовки або влаштування на оплачувану роботу, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

- з дня, що настає після закінчення періоду пошуку роботи у випадку дворазової відмови громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу, від підходящої роботи протягом тижневого терміну;

- виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Більш детальну інформацію Ви можете отримати в центрі зайнятості

1. Професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях (     У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства та  забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації , їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному
 2. Професійна орієнтація;
 3. Пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  4. Інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

До уваги  платників  внесків  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

1. Змінено розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, так, роботодавці повинні нараховувати страхові внески за розміром 1,6%, а утримувати із заробітної плати своїх працівників – в розмірі 0,6%.
Звертаємо Вашу увагу, що страхові внески на випадок безробіття за січень п.р. платники повинні нараховувати та утримувати, застосовуючи різні розміри страхових тарифів. Тобто нарахування страхових внесків за січень роботодавець повинен здійснити двома частками, а саме пропорційно відпрацьованим робочим дням до 13 січня (1,3%, 0,5%) і з 13.01.2009 р.(1,6%, 0,6%).
2. Починаючи з 13 січня, страхові внески на випадок безробіття нараховують і на суми виплати фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами  цивільно-правового характеру (ЦПХ). Слід зазначити, що всі договори ЦПХ на виконання робіт (послуг), які укладені з фізичними особами до 13.01.2009 року, а виплата доходу відбулась з 13 січня включно, підпадають під дію Закону. На нашу думку, до моменту нормативно–правового врегулювання питання нарахування страхових внесків за договорами ЦПХ, слід виходити з того, що нарахування та виплата винагороди співпадають у часі, тобто мають здійснюватися одночасно. Звертаємо Вашу увагу, що страхові внески на зазначені виплати тільки нараховуються:
            для юридичних та фізичних осіб (роботодавців), які укладали договори ЦПХ на виконання робіт (надання послуг) з працівником, з яким вони перебувають в трудових відносинах – в розмірі 1,6%;
            юридичні та фізичні особи, які укладають договори ЦПХ на виконання робіт (надання послуг) з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають в трудових відносинах – в розмірі 2,2%.
Одночасно повідомляємо, що юридичні та фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), у разі використання праці фізичних осіб за договорами ЦПХ, повинні також нараховувати та сплачувати страхові внески в розмірі 1,6% (якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах) та 2,2% (якщо фізична особа не  перебуває з ними в трудових відносинах).
Всі юридичні та фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб за договорами ЦПХ, повинні сплачувати страхові внески на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України на ім’я органів державної служби зайнятості для зарахування страхових внесків від роботодавців код 01.
3. Прикінцевими положеннями зазначеного Закону призупинено до 1 січня 2011 року дію статті 5 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Це означає, що з моменту набрання чинності законом, страхуванню на випадок безробіття підлягають:
            працюючі особи, які отримують або мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсію за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;
            іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
Тобто, з 13 січня із заробітної плати працюючих пенсіонерів та іноземців потрібно утримувати страхові внески в розмірі 0,6% (раніше страхові внески тільки нараховувалися на фонд оплати праці роботодавців).
4. Законом визначено, що військовослужбовці, які були раніше незастрахованими відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, набувають статусу застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тобто із їх грошового забезпечення утримуються страхові внески в розмірі 0,6% з моменту набуття чинності Законом, а військові формування, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям, починають сплачувати страхові внески з 1 січня 2010 року, як роботодавці (1,6%).
5. Змінився й розмір страхових внесків для осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, який становить 2,2% до сум оподатковуваного доходу. При цьому, слід зазначити, що фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ не відносяться до осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. Тобто, починаючи з 13 січня базові центри зайнятості повинні повідомити всіх осіб, які працюють за договорами ЦПХ і знаходяться на обліку в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, про обов’язкову участь у страхуванні на випадок безробіття та зняти їх з обліку як добровільно застрахованих осіб. Якщо така фізична особа виконує роботи (надає послуги) юридичним та фізичним особам то страхові внески платить роботодавець. Якщо, фізична особа працює за договором ЦПХ у фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності, або у фізичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, то такі фізичні особи, у т. ч. фізичні особи-підприємці повинні зареєструватися в центрі зайнятості, як платники страхових внесків з дня укладання договору ЦПХ. З цього ж дня така особа набуває статусу платника страхових внесків до Фонду.
Рекомендуємо, до внесення змін до підзаконних актів, брати таких платників на облік відповідно до заяви (зразок додається) та копії свідоцтва про державну реєстрацію (у разі наявності), договору ЦПХ та паспорту.
6. Також зазначеними змінами врегульовано питання щодо перерахування страхових внесків страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). Тобто юридичні та фізичні особи повинні одночасно при отриманні зазначених коштів сплачувати страхові внески на випадок безробіття пропорційно у відповідних розмірах (1,6%, 2,2%).

Для громадян, що  шукають  роботу

Будьте уважні! Не піддавайтесь аферам шахраїв, які пропонують вирішити питання Вашого працевлаштування!
Часто на стінах  будинків    міста ,  телеграфних  та  електроопорах    інших  людних  місцях   можна  побачити  оголошення  про  сприяння   в  працевлаштувані. У багатьох  газетах останнім часом з'явилися привабливі    оголошення, що обіцяють непогане працевлаштування. Тим часом люди відчувають справжній шок, коли після дзвінка по вказаному номеру отримують рахунки за телефон з астрономічними сумами.
В газеті "ФАКТИ" змальована  ситуація , яку  розповів  львів'янин Тарас К..
Його безробітна дружина знайшла в газеті оголошення з пропозицією оголошення, що обіцяють непогане працевлаштування. В газеті "ФАКТИ"  змальована  ситуація , яку  розповів  львів'янин Тарас К..
Його безробітна дружина знайшла в газеті оголошення з пропозицією декількох вакансій для працевлаштування. Охочим пропонувалося зателефонувати за номером, що починався з цифр 8066.
- Моя дружина подзвонила, але її ввічливо попросили набрати інший номер, що починається з цифр 8703, - розповів Тарас. - Передзвонила туди, після гудка чийсь голос щось невиразно пробурмотів, а потім телефонну трубку узяв якийсь клерк і почав довгу і ґрунтовну розмову про можливість працевлаштування. Пропоновані умови і оплата дружині не підійшли - на цьому тривала бесіда закінчилася. А через декілька днів прийшов рахунок за цю єдину телефонну розмову - понад 300 гривень! Приголомшені цією цифрою, ми почали з'ясовувати, в чому справа. З’ясувалося, що цей номер орендується якоюсь особою, і хвилина телефонної розмови коштує... 32 гривні! Все начебто законно, хоча тут і без юридичної освіти зрозуміло - афера! Можна тільки уявити собі, які величезні суми заробляють шахраї, користуючись тим, що все більше людей шукають роботу.

Коментарі державної служби зайнятості

Тож і виходить, що той, хто хоче знайти роботу, залишається неперебірливим у засобах, а тому й потрапляє у халепу. Пошуки часто коштують не лише грошей, на них задарма витрачається час та здоров’я. Насправді ж, все набагато простіше – тим, хто намагається працевлаштуватися, варто лише отримати кваліфіковану консультацію чи вичерпну інформацію у державній службі зайнятості. Отже, якщо Ви ще не вирішили завітати до центру зайнятості, інформацію про заявлені роботодавцями вакантні робочі місця по всій Україні можна отримати на Інтернет-медіа-порталі «Труд» (www.trud.gov.ua), де також Ви можете розмістити своє резюме.
Зателефонувавши на номер 730 (безкоштовно для абонентів «Київстар», «МТС», «Beeline», «Life») чи 8-800-50-50-600 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), Ви отримаєте професійні консультації з питань пошуку та підбору роботи, а відправивши безкоштовне SMS-повідомлення на короткий номер 730 (наприклад: кухар Одеса), Ви будете безоплатно отримувати інформацію про нові вакансії на мобільний телефон.

Детально про надання послуг інформаційними засобами державної служби зайнятості:

Офіційний Інтернет-портал державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua

Інтернет-медіа-портал «Труд» державної служби зайнятості з пошуку роботи і працівників www.trud.gov.ua

Сервіс «Пошук роботи» - номер 730 (з мобільного телефону) та 8-800-50-50-600 (зі стаціонарного телефону)

«Абетка пошуку» рекомендації як здійснювати пошук роботи

Усі ці та інші послуги розроблені та надаються державною службою зайнятості України, яка дбає про працевлаштування громадян, забезпечуючи їх роботою, надаючи безкоштовно інформаційно-консультативну допомогу.